Третього червня Верховною Радою України (ВРУ) прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – «Закон»). Закон спрямований на створення сприятливих умов ефективного та необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.
Закон вже набув чинності та застосовуватиметься до звітних (податкових) періодів з 1 січня 2022 року. Однак, відповідно до перехідної норми, особа-нерезидент, загальна сума якої від операцій з постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України за 2021 календарний рік перевищує 1 млн грн до 31 березня 2022 року, має подати заяву про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку.
«Це так званий «податок на Google», — зазначив Голова Комітету ВРУ Данило Гетьманцев, — По-перше, ми скасовуємо податок на репатріацію з доходів від реклами. Цей податок стримує розвиток рекламних послуг. По-друге, натомість вводимо для осіб, які здійснюють послуги у сфері електронної комерції, спрощену процедуру реєстрації та сплати податку на додану вартість на послуги, що вони надають в Україні. Зараз склалася така ситуація, коли такі гіганти як Facebook, Viber та інші не сплачують ПДВ. За підрахунками, бюджет недоотримує тільки від рекламних послуг 3 млрд грн».
Платниками ПДВ стають:
-
іноземні компанії, яка надає електронні послуги в мережі Інтернет; а також
-
представництва іноземної компанії в Україні, що надає електронні послуги.
До електронних послуг, зокрема, але не виключно, належать:
-
постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, зокрема й підписка на електронні журнали, книги, газети;
-
надання доступу до баз даних, зокрема й користування пошуковими системами та службами каталогів в Інтернеті;
-
надання в користування хмарних технологій для розміщення даних;
-
постачання електронних примірників та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор;
-
надання доступу до інформаційних, освітніх, комерційних та розважальних електронних ресурсів;
-
постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, зокрема й дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
-
надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах.
До електронних послуг не відносяться операції з:
-
постачання товарів/послуг, фактичне постачання яких здійснюється без використання мережі Інтернет;
-
постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, якщо вартість електронних послуг входить до складу загальної вартості таких товарів/послуг;
-
постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, що використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;
-
постачання примірників творів мистецтва, літератури і науки на матеріальних носіях;
-
надання консультаційних послуг електронною поштою;
-
надання послуг із забезпечення доступу до мережі Інтернет.
Законом скасовується оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за розповсюдження та/або виробництво реклами, за ставкою 20%.
Змінами до Податкового кодексу передбачені спеціальні правила щодо оподаткування електронних послуг, що надаються нерезидентами, зокрема відсутність необхідності складання податкових накладних та спрощена форма декларації, що подаватиметься через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів. Перші декларації з податку на додану вартість мають бути подані вже за результатами першого кварталу 2022 року нерезидентами, що досягають обсягів постачання, які зумовлюють їх реєстрацію в якості платника податку.
Отже, компаніям-нерезидентам, які надають електронні послуги фізичним особам на території України, важливо натепер оцінити обсяги електронних послуг в Україні та вплив впроваджених заходів на їх господарську діяльність. За додатковою інформацією щодо потенційного впливу нових правил оподаткування для вашого бізнесу та у разі виникнення будь-яких пов’язаних запитань, будь ласка, звертайтесь до нашої команди з питань податків та права.
«Введення ПДВ на операції з постачання електронних послуг не є неочікуваним; фактично, це є імплементацією загальновизнаного принципу, відповідно до якого оподаткування транскордонних послуг непрямими податками має відбуватися у країні кінцевого споживання та відповідно до її правил.
Оскільки ПДВ на електронні послуги вже був введений на території ЄС ще у 2015 році, можна очікувати, що міжнародні компанії, яких стосуватиметься цей податок, вже мають налагоджені механізми визначення місцезнаходження своїх кінцевих споживачів, а відповідно, і сум податкових зобов'язань у кожній із країн, де надаються послуги».
Світлана Ковальська
Старший менеджер з питань податків та права